Лариса ПЕКАРСЬКА,

завідувач кабінету математики

Рівненського ОІППО

 

Ганна МЕЛЬНИК,

методист кабінету математики

Рівненського ОІППО

 

Андрій ВИБАЧ,

головний спеціаліст управління освіти і науки

 Рівненської ОДА

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З МАТЕМАТИКИ

У 2012-2013 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Шкільний курс математики у 2012-2013 навчальному році в 10-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у навчально-методичному посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Ч.ІІ. Профільне навчання» (упор.: Н.С.Прокопенко, О.П.Вашуленко, О.В.Єргіна; видавництво «Ранок», Харків, 2011 р.), та розміщеними на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Навчання математики у 5-9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи» (видавництво «Перун», Київ, 2005р.), та в науково-методичному журналі «Математика в школі» (2006 р., №2).

Програми для 8-9 класів із поглибленим вивченням математики, видрукувані в Інформаційному збірнику МОН (2008 р., №16), науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (2008 р., №6) та розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України (режим доступу: www.mon.gov.ua).

Звертаємо увагу керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що уже у поточному навчальному році 8-9-ті класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів навчатимуться за новими Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  №616 від 23.05.2012 р.

Акцентуємо увагу, що при розробленні робочих навчальних планів розподіл навчального часу між навчальними предметами здійснюється для кожного класу, а не паралелі, окремо.

При цьому години варіативної складової Типових навчальних планів можуть відводитися на: збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової; упровадження курсів за вибором; факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то зазначені години заносяться до класного журналу на сторінку відповідного предмета інваріантної складової.

Слід зазначити, що розробляючи календарне планування в такому випадку, вчитель самостійно вирішує питання щодо збільшення кількості годин на вивчення тих чи інших тем у порівнянні з передбаченими навчальною програмою. 

У випадку, коли години варіативної складової відводяться на курси за вибором за рішенням навчального закладу, облік занять з курсів за вибором здійснюється на окремих сторінках класного журналу або в окремому журналі.

Курси за вибором у старших класах мають забезпечити індивідуальні інтереси кожного учня: поглиблене та розширене вивчення профільних предметів, формування індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтація на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання.

Курси можуть бути 9 - 70-годинні.  Ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які його обрали, від початку навчального року до завершення. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів  приймається навчальним закладом.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9 – 17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів чи груп учнів. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Відповідно до наказу Міністерства № 128 від 20.02.2002 р. «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп… загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

Програми факультативних курсів, гуртків, курсів за вибором розміщені в навчально-методичному посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)» (упор.: Н.С.Прокопенко, О.П.Вашуленко, О.В.Єргіна). Даний збірник схвалений до використання у загальноосвітніх навчальних закладах МОН України.

Ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно  з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й  зворотний процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути  погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

Методичні рекомендації щодо вивчення математики в 5-11 класах, розподіл годин на вивчення окремих тем, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами, видрукувані в Інформаційних збірниках МОН, журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (2005-2011 роки) та на сайті Міністерства освіти і науки України (режим доступу: www.mon.gov.ua).

Наводимо корисні посилання на фахові видання, які містять методичні рекомендації щодо вивчення математики в 5-11-х класах за вищевказаними програмами:

 

 

У методичних рекомендаціях кабінету математики Рівненського ОІППО попередніх років щодо організації навчально-виховного процесу з предмета наведено посилання на фахові видання, у яких видрукувано авторське тематичне планування з математики для 5-9 класів.

Нагадуємо, що видами оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв'язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Тематичну оцінку виставляють на підставі контрольної роботи з урахуванням поточних оцінок. Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах, головною умовою при виборі вчителем форми тематичного оцінювання є забезпечення ним неупередженого оцінювання. Час, відведений на виконання тематичних робіт, може варіюватися від 15 до 90 хвилин залежно від класу, теми оцінювання.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках упродовж вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н/а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

Звертаємо увагу вчителів на те, що при проведенні тематичного оцінювання та оформлення в класному журналі результатів навчальних досягнень з математики учнів ЗНЗ, слід дотримуватися рекомендацій Міністерства освіти і науки України та Рівненського ОІППО.

Враховуючи, що оцінка за тему виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, самостійних, творчих, контрольних) та навчальної активності школярів і той факт, що перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання, учням, які були відсутні на контрольній роботі, бал за контрольну роботу, виконану пізніше, ставиться в клітинці, яка відповідає даті проведення запланованої контрольної роботи після позначки «н» через скісну риску (наприклад, н/9).

При заповненні класного журналу у графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної тощо.

У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери задач, вправ тощо.

Додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Вимоги щодо письмового оформлення робіт із математики не повинні зводитися до нав’язування  учням єдиної форми запису розв’язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд із використанням теоретико-множинної та логічної символіки.

Для виконання усіх видів письмових робіт доцільно мати таку кількість зошитів із математики:

5-6 класи – два зошити;

7-9 класи – по два зошити з алгебри  і геометрії;

10-11 класи – по одному зошиту з алгебри та початків аналізу і геометрії.

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмета) чи аркуші, що зберігаються впродовж 1 року в загальноосвітньому навчальному закладі.

Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, необхідно перевіряти:

у 5-6 класах – з математики – один раз на тиждень;

у 7-9 класах – з алгебри та геометрії – один раз на два тижні;

у 10-11 класах - з алгебри та початків аналізу і геометрії – один раз на місяць.

Учителі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль як рису особистості.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів. Оцінка за ведення зошита з математики виставляється в зошиті під назвою «за зошит» та в класному  журналі під назвою «зошит» наприкінці вивчення кожної теми (підтеми), не рідше одного разу на місяць, і вважається поточною оцінкою.

При цьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів. Учитель може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, приклад, побудову графіка тощо).

Контрольні роботи перевіряються в усіх учнів з наступною корекційною роботою в тих самих зошитах.

Окрім цього, вчителям математики слід звернути увагу на оновлені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом МОНмолодьспорт України №329 від 13.04.2011.

За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами; практичної, зокрема виконання різних видів досліджень та навчальних проектів.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

·   характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

·   якість знань;

·   сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

·   рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

·   вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;

·   самостійність оцінних суджень.

Заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням із місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих критеріїв.

До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

·   підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;

·   розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;

·   підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання;

·   градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна, підсумкова та  творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Упровадження рейтингової системи оцінювання та методу оцінювання - портфоліо здійснюється з урахуванням рекомендацій МОНмолодьспорту.

Плануючи роботу на наступний навчальний рік, враховуючи той факт, що математика та система математичних знань посідають особливе місце у загальнолюдській системі знань, виконуючи роль мови науки, мови наукових досліджень, рекомендуємо навчання математики здійснювати на основі компетентнісного підходу до навчання. Набуття учнями математичних компетентностей є однією з найважливіших складових життєвих компетентностей.

Компетентнісний підхід до навчання математики реалізовано в діючих програмах з математики старшої школи та оновлених програмах основної школи, які вступлять в дію з 2013-2014 н.р.

Серед методів навчання математики, спрямованих на формування математичних компетентностей, найважливішими є:

·  метод активізації уваги учнів;

·  метод викладу нового матеріалу;

·  метод закріплення знань та вмінь;

·  метод навчання розв’язання задач.

Набуттю математичних компетентностей значною мірою сприяє дослідницький підхід у навчанні, який реалізується через дослідницьку діяльність та навчальні дослідження. Важливе місце у такій діяльності займають активні методи навчання:

·  метод конкретної ситуації;

·  метод інциденту;

·  метод «мозкового штурму»;

·  метод евристичних запитань;

·  кооперативний метод;

·  метод проектів тощо.